Головна » Статті » Автори » Стендаль |
У категорії матеріалів: 12 Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 » |
В історії людства ХІХ ст. було епохою настільки ж доленосною, наскільки динамічною та суперечливою. Починалося воно під гуркіт артилерії Наполеона, який чули Африка і Європа, Берлін і Москва, Аустерліц і Ватерлоо. Багато людей тоді вірили, що цей, «нікому не відомий бідний лейтенант, зробився володарем світу за допомогою тільки своєї шпаги» (Стендаль, «Червоне і чорне»), був лицарем «свободи, рівності та братерства». Проте, досягши влади, палкий поборник свободи й ворог монархії сам став імператором! Це було ще однією гіркою пігулкою для тих, хто вірив у гасла Просвітництва й Великої французької революції 1789–1793 рр. про настання доби «свободи, рівності й братерства»... Далі розміщені презентації про культуру і літературу 19 ст., про письменників-реалістів, про Стендаля і його роман "Червоне і чорне" |
Календарно-тематичне планування уроків |
Сьогодні ми попрацюємо над образом головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне». Він є «геніальним плебеєм», втіленням сучасного варіанта «природної людини». Уперше ми бачимо цього персонажа в типово плебейському середовищі – на лісопильні. Хто його оточує? Батько і брати – грубі, практичні та хитрі люди, позбавлені будь-яких високих ідеалів. На їхньому тлі Жульєн, фізично слабкий, граціозний, схожий на дівчинку юнак, становить разючий контраст. Але він вміє витримувати удари: коли розлючений батько жорстоко б’є його, юнак плаче, але не від болю, а від жалю, що пропала улюблена книжка. Така реакція свідчить про те, що в нього є могутня внутрішня сила, яка ще тільки шукає виходу. Що читає Жульєн? «Сповідь» Руссо,зібрання реляцій великої армії і «Меморіал Святої Єлени» (щоденник Лас-Каза, в якому розповідається про Наполеона у вигнанні). Тут досить показова оцінка самого Стендаля: «За ці три книжки він готовий був померти». Логічно припустити, що людина, яка ставиться так до цих творів, принаймні погоджується з думками, що в них викладені. Що то за думки? Ті самі улюблені стендалівські принципи. |
«Червоне і чорне» – це соціально – психологічний роман, своєрідне історико-філософське дослідження буржуазного ладу ХІХ століття. Про глибокий соціальний сенс роману уже говорить його назва. Під «червоним» і «чорним» Стендаль розумів зіткнення двох сил – революції та реакції. Революція – це «червоне». Реакція, що запанувала в період Реставрації, – «чорне». Задум роману виник у Стендаля однієї осінньої ночі 1829 року. |
Стендаль (Анрі Марі Бейль) народився 23 січня 1783 року в Греноблі, у родині багатого адвоката. Його дід, лікар і громадський діяч, захоплювався ідеями Просвітництва й був шанувальником Вольтера. Але з початком революції в родині погляди дуже змінилися, батько Стендаля змушений був навіть ховатися. Мати хлопчика рано померла, і сім'я надовго вбралася у траур. Батько не переймався вихованням сина, довіривши його католицькому абатові Ральяну. Це призвело до того, що Стендаль зненавидів і церкву, і релігію. Таємно від свого вихователя він почав знайомитися з працями філософів-просвітників (Кабаніса, Дідро, Гольбаха). Читання, а також найсильніші враження і переживання дитячих років, пов'язані з Першою французькою революцією, стали визначальними моментами у формуванні світогляду майбутнього письменника. Прихильність до революційних ідеалів він зберіг на все життя. Жоден із французьких письменників XIX століття не відстоював ці ідеали з такою пристрастю і сміливістю. |
Прискорення історичного процесу приводить у XIX столітті до нового якісного стрибка в порівнянні з початковим періодом Нового часу. Європа пересіла з кінного диліжанса в «Східний експрес», з вітрильника на пароплав і на кінець сторіччя підійшла до того, щоб літати в повітрі і плавати під водою. Телеграф зв'язав європейські країни і США з найвіддаленішими куточками планети. Наука проникла углиб речовини і в таємницю еволюції живої матерії. То був вік науково-технічного перевороту ібурхливих соціальних потрясінь, але разом з тим і найбільших гуманістичних і естетичних завоювань та утопічнихпомилок розуму. |
Х1Х століття – одна з найцікавіших і найяскравіших сторінок у розвитку світового літературного процесу. Воно суттєво «відрізняється від усіх століть точним і виразним зображенням людського серця» (Стендаль). Саме цей час називають «золотим фондом світового письменства», адже література цього періоду збагатилася чудовими творами Стендаля, Проспера Меріме, Оноре де Бальзака, Гюстава Флобера, Гі де Мопассана, Еміля Золя, Чарльза Діккенса, Шарлотти Бронте, Федора Михайловича Достоєвського, Льва Миколайовича Толстого, Антона Павловича Чехова й багатьох інших письменників. Митці не тільки намагалися передати у своїх творах динамічний розвиток економічного буття, природничих наук, нових філософських ідей як рушійних сил дійсності, а й показати, як ця дійсність впливає на життя й свідомість людини. |
Стендаль "Червоне і чорне" (детальний переказ, скорочено) |
Здесь можно скачать текст книги в разных форматах |