Головна » Статті » Уроки Зар.Літ. » 10 клас |
У категорії матеріалів: 68 Показано матеріалів: 21-30 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 7 » |
10 историй из жизни Бальзака. Нищета, роман в письмах, прятки с кредиторами, мнимое безумие и фиктивный Рафаэль |
|
Розкриваючи драматичний процес деградації Гобсека під тиском власної пристрасті до золота, Бальзак зумів порушити одну з вічних проблем, з якими стикається людство. У повісті великий французький письменник доводить, що культ матеріального і байдужість до моральних проблем нівечать душі людей. |
Гобсек (фр. Gobseck) — повість Оноре де Бальзака, надрукована уперше у 1830 році. Пізніше вона увійшла до циклу «Людська комедія» як частина «Сцен приватного життя». Основною темою твору є влада грошей, а основним персонажем, навколо якого побудована фабула, — лихвар Гобсек. |
Оноре де Бальзак народився у місті Тур 20 травня 1799 р. Дід його був селянином, а батько «вийшов у люди» і перетворився з «Бальса» на «Бальзака», додавши до свого прізвища шляхетну частку «де». З самого дитинства мати не цікавилася дитиною і влаштувала його в інтернат. У сім років Оноре почав навчання у Вандомському училищі. Йому там не дуже подобалось: предмети викладались абияк, а дисципліна була суворою. Бальзак не був першим учнем, хоча багато писав і захоплювався писанням. |
В історії людства ХІХ ст. було епохою настільки ж доленосною, наскільки динамічною та суперечливою. Починалося воно під гуркіт артилерії Наполеона, який чули Африка і Європа, Берлін і Москва, Аустерліц і Ватерлоо. Багато людей тоді вірили, що цей, «нікому не відомий бідний лейтенант, зробився володарем світу за допомогою тільки своєї шпаги» (Стендаль, «Червоне і чорне»), був лицарем «свободи, рівності та братерства». Проте, досягши влади, палкий поборник свободи й ворог монархії сам став імператором! Це було ще однією гіркою пігулкою для тих, хто вірив у гасла Просвітництва й Великої французької революції 1789–1793 рр. про настання доби «свободи, рівності й братерства»... Далі розміщені презентації про культуру і літературу 19 ст., про письменників-реалістів, про Стендаля і його роман "Червоне і чорне" |
Календарно-тематичне планування уроків |
Сьогодні ми попрацюємо над образом головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне». Він є «геніальним плебеєм», втіленням сучасного варіанта «природної людини». Уперше ми бачимо цього персонажа в типово плебейському середовищі – на лісопильні. Хто його оточує? Батько і брати – грубі, практичні та хитрі люди, позбавлені будь-яких високих ідеалів. На їхньому тлі Жульєн, фізично слабкий, граціозний, схожий на дівчинку юнак, становить разючий контраст. Але він вміє витримувати удари: коли розлючений батько жорстоко б’є його, юнак плаче, але не від болю, а від жалю, що пропала улюблена книжка. Така реакція свідчить про те, що в нього є могутня внутрішня сила, яка ще тільки шукає виходу. Що читає Жульєн? «Сповідь» Руссо,зібрання реляцій великої армії і «Меморіал Святої Єлени» (щоденник Лас-Каза, в якому розповідається про Наполеона у вигнанні). Тут досить показова оцінка самого Стендаля: «За ці три книжки він готовий був померти». Логічно припустити, що людина, яка ставиться так до цих творів, принаймні погоджується з думками, що в них викладені. Що то за думки? Ті самі улюблені стендалівські принципи. |
«Червоне і чорне» – це соціально – психологічний роман, своєрідне історико-філософське дослідження буржуазного ладу ХІХ століття. Про глибокий соціальний сенс роману уже говорить його назва. Під «червоним» і «чорним» Стендаль розумів зіткнення двох сил – революції та реакції. Революція – це «червоне». Реакція, що запанувала в період Реставрації, – «чорне». Задум роману виник у Стендаля однієї осінньої ночі 1829 року. |