Жінкою, яка провела ніч перед труною письменника, виявилася Євдокія Ростопчина, поетеса і перша красуня Москви. На похоронах Гоголя її не було, але до самої її смерті, говорять, на могилу Гоголя кожного дня привозили свіжі квіти. В Євдокію були закоханими Олександр Дюма, Лермонтов, але Гоголь після любовних невдач залишився байдужим до красуні.
Проте чи не найтемнішою сторінкою й понині залишається посмертна Гоголева доля, точніше – доля його поховання.

Близько двох століть тому липневим ранком біля Графської пристані в Севастополі зі шлюпки висадилась невелика група людей, серед яких був двадцятишестирічний, ставний, з буйною кучерявою чуприною, не дуже великопанського вигляду юнак. Його ім'я вже було відоме польському читачеві як ім'я талановитого поета. 

Выдающийся польский поэт Адам Мицкевич в Евпатории впервые в жизни увидел волшебную экзотику Востока. Город тогда ещё сохранял черты средневекового татарского поселения. Узкие извилистые улочки, в которых легко заблудиться, приземистые домишки, которым по двести, а то и по триста лет, непонятный европейцу язык местных жителей. Повсюду в голубое небо устремлены минареты, с высоких балконов которых голосистые муэдзины созывают верующих в мечеть... Кажется, будто именно здесь, а не в далёкой Персии, были написаны знаменитые восточные сказки «Тысячи и одной ночи». 

Адам Мицкевич - Странник свободы / Adam Mickiewicz. Гении и злодеи (відео)

«Адам Мицкевич. Неугодный поэт» (відео)