Стендаль (Анрі Марі Бейль)  народився 23 січня 1783 року в Греноблі, у родині багатого адвоката. Його дід, лікар і громадський діяч, захоплювався ідеями Просвітництва й був шанувальником Вольтера. Але з початком революції в родині погляди дуже змінилися, батько Стендаля змушений був навіть ховатися. Мати хлопчика рано померла, і сім'я надовго вбралася у траур. Батько не переймався вихованням сина, довіривши його католицькому абатові Ральяну. Це призвело до того, що Стендаль зненавидів і церкву, і релігію. Таємно від свого вихователя він почав знайомитися з працями філософів-просвітників (Кабаніса, Дідро, Гольбаха). Читання, а також найсильніші враження і переживання дитячих років, пов'язані з Першою французькою революцією, стали визначальними моментами у формуванні світогляду майбутнього письменника. Прихильність до революційних ідеалів він зберіг на все життя. Жоден із французьких письменників XIX століття не відстоював ці ідеали з такою пристрастю і сміливістю.

Прискорення історичного процесу приводить у XIX столітті до нового якісного стрибка в порівнянні з початковим періодом Нового часу. Європа пересіла з кінного диліжанса в «Східний експрес», з вітрильника на пароплав і на кінець сторіччя підійшла до того, щоб літати в повітрі і плавати під водою. Телеграф зв'язав європейські країни і США з найвіддаленішими куточками планети. Наука проникла углиб речовини і в таємницю еволюції живої матерії. То був вік науково-технічного перевороту ібурхливих соціальних потрясінь, але разом з тим і найбільших гуманістичних і естетичних завоювань та утопічнихпомилок розуму.

Х1Х століття – одна з найцікавіших і найяскравіших сторінок у розвитку світового літературного процесу. Воно суттєво «відрізняється від усіх століть точним і виразним зображенням людського серця» (Стендаль). Саме цей час називають «золотим фондом світового письменства», адже література цього періоду збагатилася чудовими творами Стендаля, Проспера Меріме, Оноре де Бальзака, Гюстава Флобера, Гі де Мопассана, Еміля Золя, Чарльза Діккенса, Шарлотти Бронте, Федора Михайловича Достоєвського, Льва Миколайовича Толстого, Антона Павловича Чехова й багатьох інших письменників. Митці не тільки намагалися передати у своїх творах динамічний розвиток економічного буття, природничих наук, нових філософських ідей як рушійних сил дійсності, а й показати, як ця дійсність впливає на життя й свідомість людини. 

Тема уроку. Концепція життя, краси і насолоди в творчості Оскара Уайльда. Духовна деградація особистості в романі “Портрет Доріана Грея”